Як обрати тепловізійний приціл: LRF, матриця, частота кадрів

Тепловізійний приціл відрізняється від монокуляра наявністю балістики та кріплення під зброю: він витримує віддачу і дозволяє стріляти, поєднуючи тепловізійне зображення з маркером. Тому критерії вибору жорсткіші, ніж у спостережного приладу.

Матриця: 384×288 — робочий стандарт для дистанцій до 500-600 м; 640×512 — для великих дистанцій і чіткої ідентифікації. Частота 50 Гц обовʼязкова, якщо пишете відео або стежите за рухомою ціллю. Оптика f/1.0-f/1.6: чим «швидша», тим вища дальність виявлення при тій самій матриці.

LRF — лазерний далекомір — функція, яка реально економить час: прилад сам показує дистанцію, балістика вносить поправку. Для дистанцій 200+ м беріть одразу модель з LRF. Перевірте сумісність кріплення з вашою планкою (Weaver/Picatinny) та висоту посадки; додатково можна розглянути <a href="/c/attachments/">насадки</a> для перетворення денного прицілу в нічний.

У <a href="/c/teploviziini-prytsily/">розділі тепловізійних прицілів</a> — 579 моделей від Pulsar, HikMicro, ATN, AGM, Guide: фільтруйте за матрицею та бюджетом, а інженер у чаті звузить вибір до 2-3 приладів під вашу зброю. Порівняйте також <a href="/c/thermal/">тепловізори для спостереження</a>, якщо стрільба не потрібна.